Президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов у спецпроєкті Громадського радіо та Харківської обласної ради про хід децентралізації «Де це?»

Дивують та насторожують результати опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, де 51% українців жодної успішної реформи не назвали. Це стривожило. До речі, торік було 41%. Але порадувало те, що антикорупційну реформу і децентралізацію визнають успішними. Децентралізацію – 10%, і це найбільший показник. На сайті Харківської обласної ради бачу, що на деяких сторінках ледь не кожна друга новина стосується децентралізації. Тому я запросив Сергія Чернова, щоб поспілкуватися на цю тему. Зокрема, привернула увагу публікація, що місцеві ради Харківщини узгодили спільне бачення конституційної реформи та законодавчого забезпечення децентралізації. Як вам вдається умовити людей із таких різних місцевих рад підтримувати цю реформу?

Стосовно цифр, на які Ви звернули увагу, що за соціологічним опитуванням 51% людей в Україні не бачать позитивних змін. Нагадаю, що реформа місцевого самоврядування та процес децентралізації почалися з квітня 2014 року, коли Уряд схвалив відповідну Концепцію. Але про успіх реформи можна говорити, коли люди побачать якісні зміни. Такі якісні зміни є, наприклад, в об’єднаних територіальних громадах, які були створені спроможними. Втім багато обставин, що стримують впровадження реформи. А деякі речі її, навіть, дискредитують. Особливо в часі.

Наприклад?

Спільнота, яку формують представники органів місцевого самоврядування, постійно наголошує на необхідності внесення змін до Конституції  України, адже не можна провести реформу самоврядування та децентралізацію тільки на половині України або тільки на базовому рівні – на рівні громад. Процес має відбуватися одночасно на регіональному (обласному) та субрегіональному (районному) рівнях. Це стосується територіальних управлінь усіх міністерств та відомств. Тільки в сукупності проведених перетворень можна досягти поставленої мети.

Значна кількість законопроєктів, потрібних для реалізації реформи, є не прийнятими й залишаються у Верховній Раді вже роками. Серед них дуже важливі, а саме: про засади адміністративно-територіального устрою, про службу в органах місцевого самоврядування,  про делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень. Те саме стосується й змін до Конституції.

Якщо у правовому полі - хаос, то система не може ефективно працювати. У низці регіонів є райони, територію яких охоплює одна об’єднана територіальна громада. Отже, там працює місцева рада та її виконавчий комітет, а одночасно – районна рада та районна державна адміністрація, що дублюють повноваження один одного та не розуміють, як далі діяти у такій ситуації. І так триває не один рік. При цьому, фінансування відбувається з різних бюджетів. А вдіяти нічого не можна, бо немає адекватного правового поля, де регулювалося б це питання.

Безумовно, на місцях це бентежить людей. Якщо у перші роки реформи поступальних рух змін був наочним, то коли почалися затримки та незрозумілим стало майбутнє реформи  у суспільстві почав з’являтися негатив.

Так само це стосується й фінансової децентралізації. Є необхідність переглянути зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, оскільки упродовж минулих п’яти років повноваження місцевому самоврядуванню передають, а ресурсом на їх виконання не завжди забезпечують.

Особливо це стосується реформи медичної галузі. Національна служба здоров’я України вже заявила, що недофінансує цього року комунальні підприємства органів місцевого самоврядування на 10-12%.

Чим же Ви таку діру, перепрошую, латати будете?

У Харкові сьогодні відбулося розширене засідання постійної  комісії обласної ради, до відома якої належать питання охорони здоров’я. Крім депутатів, участь у засіданні також узяли представники облдержадміністрації, керівники медичних установ. Шукаємо відповіді на питання, як мінімізувати пов’язані із такою ситуацією ризики. Для прикладу, бюджет по галузі охорони здоров’я у Харківський області - понад 2 млрд грн, а 10-12% - майже 250 млн. Маємо ці кошти зарезервувати, щоб комунальні підприємства стабільно працювали до кінця року.

Крім того, наразі ми не розуміємо, чи будуть інші послуги, що надає Національна служба здоров’я, профінансовані у повному обсязі.

Міг би навести ще багато прикладів. Як от професійно-технічні училища, пільги, перевезення, інші повноваження, передані органам місцевого самоврядування, - і усі вони не забезпечені належними фінансовими ресурсами.

Тому вже виявляється невідповідність наявним потребам для забезпечення повноважень обсягу податків та зборів, що надходять до місцевих, районних та обласних бюджетів. А йдеться про якість адміністративних послуг, їх доступність для людей.

Ситуація має бути врегульована терміново. Інакше тривожна статистика, про яку Ви згадували, буде ще гіршою.

Ви говорите, що зміни до Конституції у частині місцевого самоврядування мають забезпечити баланс між виконавчою та представницькою гілками влади. У чому дисбаланс? Де має бути баланс?

Так, це зрозуміло, насамперед, тим, хто працює  в органах місцевого самоврядування або в органах виконавчої влади, які стикаються, наприклад, із дублюванням функцій органів представницької та виконавчої влади або із конкуренцією компетенцій. Навколо цього питання точиться бурхлива дискусія. Навіть однією з причин, через які Президент удруге відкликав із Верховної Ради проєкт змін до Конституції, стала роль префекта у системі управління.

Хочу одразу визначитися. Я тривалий час працюю у місцевому самоврядуванні і мені зрозуміла позиція колег, які вважають, що префекти не потрібні. Але моя точка зору інша: у такій великій країні як Україна інститут префекта потрібний. Але у проєкті змін до Основного закону мають бути чітко визначені його повноваження. Особливо, щодо його контрольних функцій. Маючи на увазі баланс між виконавчою та представницькою владою, вважаю, що префект має наглядати не за діяльністю органів місцевого самоврядування, а за відповідністю Конституції та законності рішень місцевих рад та їх виконавчих органів. І тільки у виключних випадках, коли йдеться про, наприклад, територіальну цілісність або національну безпеку, це має бути чітко визначено у Конституції, префект має призупинити рішення органів місцевого самоврядування та звернутися до суду. Щоб був баланс, органи місцевого самоврядування мають отримати право захищатися у суді, а Президент повинен  реагувати на можливі протизаконні дії префекта стосовно органів місцевого самоврядування.

У багатьох європейських країнах такий баланс закладено у систему державного управління, чим забезпечується сталий розвиток, а гілки влади доповнюють одна одну на всіх рівнях.

Якщо Ви згадали про європейські країни. Наступне питання стосуватиметься Європейської хартії місцевого самоврядування. Рекомендації місцевих рад Харківщини, оприлюднені на сайті обласної ради, з яких ми почали розмову, стосуються змін до Конституції, необхідності прийняття низки правових актів для законодавчого забезпечення реформи місцевого самоврядування і реалізації положень Європейської хартії місцевого самоврядування. Які найважливіші положення Хартії у нас ще не реалізовані? А до реалізації яких ми вже найближче підступили?

Україна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування у 1997 році без зауважень. Взявши таким чином міжнародні зобов’язання, Україна повинна імплементувати всі положення цього акта у національне законодавство.

Зокрема, у Хартії визначено, що органи місцевого самоврядування всіх рівнів мають право формувати власні виконавчі органи. Але відтак в Україні ця норма не може бути виконана, а на регіональному та субрегіональному рівнях місцеве самоврядування фактично відсутнє.

Наразі в Україні відсутні закон про місцевий референдум та про мирні зібрання. Прийняття відповідних правових актів дало б можливість вирішувати питання, що мають локальний резонанс у суспільстві, а не виносити їх на державний рівень.

Важливо, щоб повноваження, делеговані державою органам місцевого самоврядування, були підкріплені належними ресурсами.

І дуже вагомо, що у проєкті змін до Конституції таке положення нарешті з’явилося: держава забезпечує співмірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень місцевого самоврядування. До того ж міститься твердження, що держава компенсує витрати місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади. Сподіваємося, що такі положення не зникнуть у подальших редакціях цього законопроєкту.

Верховна рада України
Президент України
Урядовий портал
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська міська рада
Національне агентство з питань запобігання корупції
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області
Рада почесних громадян Харківської області
СБУ
Запобігання та виявлення корупції
Безпека та довіра
Конкурс Масельського
Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко»
Громада очима дітей
Ефективна первинна медицина в громаді
Гранти
Харківський центр туризму
Слобідський край
Ресурсний центр сталого місцевого розвитку
РЕГІОНЕТ
Харківський регіональний інститут державного управління
Форум Фактор
Угода мерів
КП
КП
Харківський обласний центр здоров'я