Цього дня ми вшановуємо пам’ять Захисників і Захисниць України, добровольців та цивільних, які загинули у ворожому російському полоні, були страчені, закатовані, не витримали нелюдських умов або свідомо стали жертвами жорстокості окупантів.

Вони – наш біль і наша гордість.
Кожне ім’я, кожна історія – це трагедія, яку не має права забути жодне серце вільної країни.

Це не просто дата – це нагадування, якою ціною дається наша свобода. Це данина шани тим, хто тримався до останнього. І обов’язок живих – пам’ятати.

Схиляємо голови.
Пам’ятаємо.