26 квітня 1986 року вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. Ця аварія стала однією з найбільших техногенних трагедій в історії людства. Радіаційне забруднення охопило величезні території, а мешканці Прип’яті, Чорнобиля та десятків населених пунктів були терміново евакуйовані.

У перші години та дні на місці аварії працювали пожежники, медики, військові, працівники станції — ті, хто свідомо йшов назустріч смертельній небезпеці, аби зупинити розповсюдження радіації та врятувати життя інших. Їхній подвиг став символом незламності, відповідальності та самопожертви.

У подальші роки до ліквідації наслідків долучилися сотні тисяч людей з усіх куточків України. Загалом у зоні аварії працювало близько 600 тисяч ліквідаторів. Багато з них уже відійшли у вічність, чимало й сьогодні продовжують боротися з наслідками для здоров’я.

Чорнобиль змінив наше суспільство, наше розуміння безпеки та цінності людського життя. Він став нагадуванням, наскільки важливо берегти кожну людину й відповідально ставитися до рішень, що стосуються мільйонів.

Сьогодні цей урок залишається надзвичайно актуальним.

Україна знову стоїть на передовій захисту світу від потенційної ядерної небезпеки — вже сьогодні наші воїни та енергетики захищають українські атомні станції від російських атак і терору, тим самим оберігаючи не лише нашу країну, а й безпеку всієї Європи і світу.

Ми завжди будемо пам’ятати тих, хто, не вагаючись, став на шлях небезпеки заради інших.

Ми дякуємо тим, хто сьогодні поруч, і схиляємо голови перед тими, кого вже немає серед нас.

Пам’ятаємо. Шануємо. Дякуємо.

Слава Україні!

Героям слава!