Для нас це не просто дата в календарі, адже мова — це те, що об’єднує нашу націю та ідентифікує нас у будь-якій спільноті світу.

Мову неможливо відібрати: її не вбити ворожими кулями, її не залякати руйнацією інфраструктури й не випалити з пам’яті. Саме тому перше, що робить ворог на окупованих територіях — намагається викорінити українську мову та змінити навчальні програми. Таку політику російський агресор веде не одне століття, розуміючи, що мова — це наш головний форпост.

Проте мова живе в кожному з нас. Навіть якщо комусь здається, що зв’язок із корінням втрачено, ніколи не пізно віднайти в собі «свій дім».

Шануймо та пам’ятаймо! Ми боремося за право бути собою, а без рідної мови наше існування неможливе.