народний депутат України ІІІ, ІV, VIІ та VIІІ скликань
Народився 11 січня 1962 р. у с. Мурафа Краснокутського р-ну Харківської області.
Має три вищі освіти. Першу та основну він отримав у 1985 р. у Харківському медичному інституті (нині Харківський національний медичний університет [ХНМУ]), став лікарем-кардіологом.
Біловол Олександр Миколайович у різний час займався викладацькою та науковою діяльністю:
У 1985–1997 рр. він викладав у Харківському медичному інституті (з 1994 р. – Харківський державний медичний університет [ХДМУ]); писав кандидатську дисертацію, яку захистив у 1989 р.
У 1996 р. закінчив Національну юридичну академію ім. Я.Мудрого (нині Національний юридичний університет ім. Я.Мудрого).
У 1999 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук у ХДМУ. У цьому ж році одержав диплом Національної фармацевтичної академії (нині Національний фармацевтичний університет [НФаУ]).
Одночасно, з 1997 по 2000 рр. він керував Державною акціонерною компанією [ДАК] «Ліки України» – фактично, монопольним державним дистриб’ютором ліків вітчизняного виробництва.
У 2000 р. О.М.Біловол удостоєний звання «Заслужений лікар України».
У 2001 р. йому присвоєно вчене звання професора.
О.М.Біловол – провідний вчений в галузі кардіології. Розробив та запровадив в клінічну практику цілу низку методів діагностики та лікування гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарду та недостатності кровообігу, вніс суттєвий вклад в розробку проблем інтенсивної кардіології та клінічної фармакології внутрішніх хвороб.
У 2004 р. удостоєний звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
У 2007–2008 рр. був першим заступником Міністра охорони здоров’я.
Під його керівництвом розроблена Концепція розвитку медичної освіти України (2007), відновлені деякі лікарські спеціальності інтернатури, запроваджена в Україні підготовка медичних сестер за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». За його ініціативою з метою підняття престижності професії медичної сестри та розвитку ступеневої сестринської освіти Міністерством охорони здоров’я України у закладах охорони здоров’я введено посаду заступника головного лікаря з медсестринства, яку мають право обіймати медичні сестри, що мають базову вищу освіту в галузі знань «медицина», спеціальністю «сестринська справа». Розробив ряд організаційних заходів для вдосконалення медичної служби в Україні.
У 2009–2010 рр. О.М.Біловол – перший заступник Міністра охорони здоров’я та Головний державний санітарний лікар України.
За час його перебування на цій посаді було втілено в життя Концепцію розвитку та переоснащення установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України на 2010–2012 роки, закон «Про затвердження «Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 роки», розроблена та прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України».
У 2012 р. обраний академіком НАМН України за спеціальністю «клінічна фармакологія».
Автор 210 наукових праць, серед них: 4 монографії, 4 підручники, 10 навчальних посібників, 4 довідники, 5 патентів на винахід.
Під керівництвом професора О.М.Біловола захищено 6 кандидатських та 4 докторські дисертації.
Голова Наглядових рад Харківського національного медичного університету та Національного фармацевтичного університету; Почесний професор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського; голова спеціалізованої вченої ради по захисту докторських та кандидатських дисертацій при ХНМУ зі спеціальностей «внутрішні хвороби», «кардіологія», «педіатрія»; член редколегій 7 фахових журналів.
Член Колегії Міністерства охорони здоров’я України, член Президії Вченої медичної ради МОЗ України, член проблемної комісії МОЗ та НАМН України з питань терапії.
Політична кар’єра почалася у 2000 р. (за результатами довиборів О.М.Біловол став народним обранцем у Верховну Раду України III скликання;
Народний депутат України ІІІ-ІV скликань. Член Комітету ВР України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства. Крім того, він працював під час спеціальної комісії з проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та наркоманії. Член постійної делегації ВР України в Парламентській Асамблеї Ради Європи; голова правління ДАК «Ліки України» при Кабміні України.
Після того, як нардеп О.М.Біловол склав свої депутатські повноваження у зв’язку із закінченням роботи Верховної Ради IV скликання, він працював професором кафедри внутрішньої медицини № 1 та клінічної фармакології ХНМУ.
Обраний народним депутатом України VIІ та VIІІ скликання по 180 виборчому округу (Харківська область). Член Комітету ВР України з питань охорони здоров’я, заступник члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, член групи з міжпарламентських зв’язків з Австрійською, Киргизькою, Французькою Республіками, з Республікою Словенія та Чорногорією.
Працюючи у Верховній Раді народним депутатом України, був розробником понад 30 законопроектів соціального направлення.
Нагороджений орденами «За заслуги» III ступеня (2002), «За заслуги» II ступеня (2007), орденом «Святого князя Володимира» II ступеня (2007), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004), Почесною грамотою Верховної Ради України (2005), Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України.