Народився 17.03.1932 р. у Харкові. З 1948 по 1950 рік навчався в Харківському ремісничому училищі зв’язку. Потім починає роботу монтажником на Харківському приладобудівному заводі.
У 1958 році, без відриву від виробництва, закінчив радіотехнічний факультет Всесоюзного заочного енергетичного інституту.
У 1962 році призначається заступником головного інженера Харківського приладобудівного заводу, у 1963 році – головним інженером, а в 1972 році – директором.
У квітні 1975 року його призначають генеральним директором виробничого об’єднання «Моноліт», до якого увійшли приладобудівний завод імені Т. Г. Шевченка (головне підприємство), Особливе конструкторське бюро, завод «Електроприлад» і БМУ-31.
У листопаді 1976 року стає заступником міністра загального машинобудування, керує 5-м і 6-м Головними управліннями міністерства, а потім – створеним 10-м Головним управлінням (саме в цих управліннях було зосереджено створення систем управління ракетно-космічними об’єктами).
У 1981 році призначається першим заступником міністра, а в 1983 році – міністром загального машинобудування СРСР.
З 1981 по 1991 роки обирався депутатом Верховної Ради СРСР.
З 1988 по 1991 роки був секретарем ЦК КПРС з оборонних питань. У 1991 році працював заступником голови Ради оборони при Президентові СРСР.
Олег Дмитрович – автор низки публікацій, у тому числі з проблем надійності функціонування ракетно-космічних комплексів (1979-80), резонансних і поляризаційних властивостей ферроелектрічних плівок (1977) та інших.
О.Д. Бакланов – Герой Соціалістичної Праці, нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медалями, іншими відзнаками. Лауреат Ленінської премії, кандидат технічних наук.
Помер у липні 2021 року.