ДРАПАТИЙ Михайло Васильович

Командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, колишній командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-майор.

Народився 21 листопада 1982 року в м. Кам’янець-Подільський (Хмельницька область).

Вищу військову освіту здобув у Харківському інституті танкових військ, який закінчив у 2004 році. Завершивши навчання у 2004 році, у званні лейтенант Михайло Драпатий почав службу в 72-й окремій механізованій бригаді (пункт базування – м. Біла Церква Київської області).

У травні 2014 року, на початку війни на сході України, будучи майором, командував 2-м механізованим батальйоном 72-ї окремої механізованої бригади. Став відомим завдяки відео, де його БМП здійснила легендарний «стрибок» через барикаду в Маріуполі. Очолював прорив українських підрозділів з оточення під Ізвариним («Ізваринський котел»).

Після цього Михайло Драпатий одержав звання підполковника та був зарахований на навчання до Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського. Згодом він перевівся на заочну форму навчання і як начальник штабу – перший заступник командира 30-ї окремої механізованої бригади повернувся в зону АТО, де виконував завдання до кінця літа 2016 року.

У жовтня 2016 року отримав нову посаду – командира 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського (м. Конотоп Сумської області), яка тоді воювала в Авдіївці та Ясинуватському районі Донецької області. У червні 2017 року підполковник отримав ступінь магістра оперативно-тактичного рівня, а вже в липні керував діями 58-ї бригади в районі Бахмутської траси (Кримське, Новотошківське і Новозванівка Луганської області).

Чергове військове звання полковника Михайло Драпатий одержав достроково – у квітні 2019 року. У серпні того ж року він залишив 58-му бригаду та розпочав дворічне навчання на факультеті оперативно-стратегічного рівня НУОУ ім. І. Черняховського.

Під час церемонії випуску 18 червня 2021 року посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс нагородила Михайла Драпатого перехідним мечем королеви Великої Британії як найкращого випускника оперативно-стратегічного рівня підготовки.

Відтак полковник Михайло Драпатий був призначений начальником управління підготовки військ оперативного командування «Північ». Однак, згодом у серпні 2021 року його було призначено заступником командувача Об’єднаних сил Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України. У цьому статусі він зустрів повномасштабне вторгнення російських військ у лютому 2022 року.

Незадовго до того, у День Збройних сил України, Михайло Драпатий одержав звання бригадного генерала.

17 березня 2024 року бригадний генерал Михайло Драпатий був призначений заступником командувача військ оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України й очолив оперативне угруповання військ «Південь» (з червня – оперативне угруповання військ «Каховка», з вересня – оперативне угруповання військ «Кривий Ріг»).

Війська Михайла Драпатого зупинили наступ російських окупантів на Кривий Ріг, контратакували та просунулися вглиб оборони противника на відстань 6–23 км, звільнивши низку населених пунктів Херсонської та Дніпропетровської областей.

Після звільнення Херсона та правобережної частини області оперативне угруповання військ «Кривий Ріг» було розформоване, а Михайло Драпатий очолив оперативне угруповання військ «Херсон».

10 лютого 2024 року призначений заступником начальника Генерального штабу ЗСУ з підготовки військових. У травні 2024 року очолив оперативно-тактичне угруповання «Харків», де успішно організував оборону та зірвав наступ російських сил на півночі Харківської області. У вересні 2024 року призначений командувачем ОТУ «Луганськ».

29 листопада 2024 року указом президента призначений командувачем Сухопутних військ ЗСУ. У 2025 році також командував оперативно-стратегічними угрупованнями військ «Хортиця» та «Дніпро».

3 червня 2025 року призначений Командувачем об’єднаних сил Збройних Сил України. 20 жовтня 2025 року призначений керівником новоствореного Угруповання об’єднаних сил для оборони Харківської області.

Нагороди та відзнаки:

  • хрест бойових заслуг;
  • орден Богдана Хмельницького ІІІ, ІІ та I ступенів;
  • недержавна відзнака Орден «Народний Герой України»;
  • відомча заохочувальна відзнака Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя».