спортсмен-інструктор національної збірної команди України з зимових видів спорту серед спортсменів-інвалідів з вадами зору, заслужений майстер спорту України, багаторазовий чемпіон та призер VIII, ІХ, Х, ХІ, ХІІ зимових Паралімпійських ігор, кавалер ордена «За заслуги» I, II, III ступеня
Народився 15 травня 1978 р. у Сумах.
З 1997 р. почав займатися спортом у Сумському обласному центрі «Інваспорт».
У 1998 р. дебютував у зимових Паралімпійських іграх у Нагано.
Закінчив факультет фізичної культури Харківського педагогічного інституту.
Зараз живе у Харкові.
Віталій має вади зору. Ще коли зорові ураження були невеликими займався лижними гонками серед здорових спортсменів. Пізніше суттєве погіршення зору обмежило його координаційні та рухові можливості і привело у паралімпійську збірну. Тренується у Харківському обласному центрі «Інваспорт» (тренери В.Іванов, В.Казаков, О.Стефанишин).
Спортсмен займається лижними гонками та біатлоном.
У 1999–2001 рр. В.Лук’яненко – багаторазовий чемпіон та призер Чемпіонатів та Кубків світу з зимових видів спорту.
У 2002 р. у складі національної паралімпійської збірної команди України став призером VІІІ зимових Паралімпійських ігор (м. Солт-Лейк Сіті, США; виборов бронзову медаль з лижних гонок на дистанції 5 км).
З 2002 р. – майстер спорту міжнародного класу.
У 2003 р. став призером Чемпіонату світу з біатлону у Німеччині (друге місце на дистанціях 12,5 км та 7,5 км).
У 2005 р. – призер Чемпіонату світу у США з біатлону (друге місце на дистанції 12,5 км, третє – на дистанції 7,5 км) та лижних гонок (третє місце в естафеті 1?3,75 км + 2?5 км).
У 2006 р. у складі національної збірної команди став призером ІХ зимових Паралімпійських ігор (Турин, Італія; золота медаль – на дистанції 12,5 км, срібна – на дистанції 7,5 км, обидві – біатлон, бронза – з лижних гонок в естафеті 1?3,75 км + 2?5 км). Удостоєний звання «Заслужений майстер спорту України».
У 2007 р. – у Кубка світу з зимових видів спорту серед спортсменів з вадами зору: чемпіон і срібний призер з біатлону та срібний і бронзовий призер – лижні гонки.
У 2009 р. – призер Чемпіонату світу у Фінляндії: з біатлону (друге місце на дистанції 3 км, третє – на дистанції 12,5 км) та лижних гонок (третє – в естафеті 1?4 км + 2?5 км).
У 2010 р. у складі національної збірної команди став призером Х зимових Паралімпійських ігор (Ванкувер, Канада; золота медаль – на дистанції 3 км, бронзова – на дистанції 12,5 км, обидві – біатлон, срібна медаль з лижних гонок в естафеті 1?4 + 2?5 км).
У 2011 р. – призер Чемпіонату світу у Росії з лижних гонок (третє місце в естафеті 1?4 км + 2?5км).
У 2012 р. виступи у Кубках світу принесли йому сім срібних винагород в естафетах та біатлоні.
У 2013 р. – призер Чемпіонату світу у Швеція: з біатлону (друге місце на дистанціях 12,5 та 15 км) та лижних гонок (друге місце в естафеті 4?2,5км); дворазовий бронзовий призер фіналу Кубка світу.
У 2014 р. у складі національної збірної команди став призером ХІ зимових Паралімпійських ігор (Сочі, Росія; золота медаль – на дистанціях 7,5 та 12,5 км, бронза – на дистанції 15 км, усі – біатлон, срібло – з лижних гонок в естафеті 4?2,5 км). Бронзовий та срібний призер у Кубках світу.
У 2017 р. – призер Чемпіонату світу з біатлону у Німеччині (третє місце на дистанції 15 км).
Багаторазовий призер етапів Кубка світу з лижних гонок та біатлону.
У 2018 р. на відкритті зимових Паралімпійських ігор у Пхьончхані (Корея) був прапороносцем паралімпійської команди України. Чемпіон Паралімпіади.
Повний кавалер ордена «За заслуги» (ІІІ ст. 2002 р., ІІ ст. 2006 р., І ст. 2010р.), а також нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. (2014).
29 березня 2018 р. нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ст. «за значний особистий внесок у розвиток паралімпійського руху, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національною паралімпійською збірною командою України на ХІІ зимових Паралімпійських іграх 2018 року».