МИСНІЧЕНКО Владислав Петрович

Народився 13 квітня 1929 року в селищі Коломак Коломацького району Харківської області. Громадянин України.

З 1936 року по вереснь 1941 року навчався в школі.

З початку Великої Вітчизняної війни родина евакуювалась в м. Нижній Тагіл Свердловської області.

В 1942-1943 роках працював на танковому заводі №183.

В 1946 році закінчив 10 класів і поступив до Харківського авіаційного інституту.

Після закінчення інституту з 1952 по 1955 рік працював старшим інженером на заводі.

3 1955 року – заступник завідуючого відділом комсомольських організацій Харківського обкому ЛКСМУ.

З вересня 1957 року – інструктор відділу партійних органів Харківського обкому партії.

З травня 1959 року – заступник завідуючого відділом партійних органів того ж обкому КПУ.

В грудні 1964 року був обраний другим секретарем Харківського міськкому партії, а в 1972 році – другим секретарем Харківського обкому Компартії України.

З червня 1980 року до січня 1990 року – перший секретар Харківського обкому Компартії України.

Після виходу на пенсію з червня 1993 року працював головним редактором міжрегіонального промислового видання «Сільський журнал».

За роки праці був нагороджений орденами: «Жовтневої революції», «Знак пошани», двома орденами «Трудового Червоного прапора», 5-ма медалями, Почесною Грамотою Верховної Ради Української РСР. Має науковий ступінь кандидата економічних наук, звання «Заслужений журналіст України», учасник Великої Вітчизняної війни.

Був делегатом XXV – XXVII з’їздів КПРС; XXIII – XXVIII з’їздів Компартії України.

Обирався членом ЦК КПРС, ЦК Компартії України, Харківської обкому партії, а також депутатом Верховної Ради УРСР X та XI скликань, Верховної Ради СРСР X та XI скликань, Харківської обласної Ради – одинадцять разів.

Депутат Харківської обласної ради VI скликання.

Помер у квітні 2019 року