Народився 10 лютого 1937 року в м. Харкові.
Дворазовий Олімпійський чемпіон, дворазовий чемпіон Європи і світу, заслужений майстер спорту, професор, завідуючий кафедрою спортивних ігор ХНУФК, член виконкому федерації волейболу України, Почесний громадянин міста Харкова, Почесний громадянин Харківської області.
У 1963 році закінчив Харківський державний педагогічний інститут ім. Г.С. Сковороди. У 22 роки дебютував у складі збірної команди СРСР по волейболу.
Заслужений майстер спорту СРСР (1968).
Чемпіон ХVIII Олімпійських ігор у складі збірної команди СРСР по волейболу (1964, Токіо).
Чемпіон ХIХ Олімпійських ігор у складі збірної команди СРСР по волейболу (1968, Мехіко).
Бронзовий призер ХХ Олімпійських ігор у складі збірної команди СРСР по волейболу (1972, Мюнхен).
Чемпіон світу у складі збірної команди СРСР по волейболу: 1960 (Бразилія), 1962 (Москва).
Бронзовий призер Чемпіонату світу 1966 (Чехословаччина).
Чемпіон Європи у складі збірної команди СРСР по волейболу: 1963 (Румунія), 1967 (Туреччина).
Бронзовий призер Чемпіонату Європи 1971 (Італія).
Чемпіон Кубка Світу у складі збірної команди СРСР по волейболу: 1965 (Польща), бронзовий призер 1969 (НДР).
Чемпіон СРСР по волейболу у складі команди “Буревісник” – 1959 р. (Москва).
Нагороджений двома орденами “Знак Пошани” (1965, 1969), орденом “За заслуги” II ступеня (2007).
Президент тенісного клубу “Унікорт”.
Легендарний харків’янин по праву займає особливе місце в історії світового волейболу. Залишаючись вірним харківському “Буревісникові”, “людина-катапульта” стала самим титулованим волейболістом планети. Ім’я прославленого спортсмена занесене до Книгу рекордів Гіннеса.
Помер у грудні 2017 року.