Народився 3 вересня 1948 р. у м. Красноград Харківської області.
Закінчив Харківське вище військове командно-інженерне училище (1971 р.), академію ім. Ф. Дзержинського (1979 р.), Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР (1986 р.).
Службу проходив на посадах начальника відділення навчальної технічної ракетної бази, інженера та старшого інженера науково-дослідної лабораторії Харківського вищого військового командно-інженерного училища, командира групи пуску, начальника штабу ракетного полку, командира ракетного полку, заступника командира дивізії.
По закінченні Військової академії Генерального штабу призначений командиром дивізії Ракетних військ стратегічного призначення. З 1986 по 1990 р. – командир ракетної дивізії.
У березні 1990 року обраний народним депутатом України і виконував депутатські обов’язки у складі Верховної Ради України до квітня 1994 року.
З 1990 по 1992 рік – начальник Харківського вищого військового командно-інженерного училища ракетних військ. З серпня 1992 по лютий 1999 року – начальник Харківського військового університету. З 1999 по 2000 рік – перший заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України – заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України з військової розвідки.
З жовтня 2000 по травень 2005 р. – начальник Національної академії оборони України, з 2005 по 2009 рік – заступник Генерального директора Державної компанії «Укргазвидобування». З 2010 по 2013 рік – почесний професор кафедри Національного університету оборони України.
Нагороджений Орденом Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині» та 10 медалями. Заслужений працівник народної освіти України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.